Karní: bezpečnost Evropy bude určovat Evropa a NATO, nikoli Rusko
Kanadský premiér Mark Carní odmítl ruské požadavky na stažení vojsk NATO z pobaltských zemí a Polska. Uvedl, že bezpečnostní architekturu svobodné Evropy mají určovat Evropa a NATO, nikoli Rusko s переробленими Minskými dohodami. Kanadská přítomnost v Lotyšsku čítá 2500 vojáků a Kanada vede mnohonárodní brigádu.
Hlavní body
- Kanadský premiér Mark Carní odmítl požadavek Ruska na stažení vojsk NATO z pobaltských zemí a Polska.
- Podle Carního bezpečnostní architekturu svobodné Evropy určují Evropa a NATO, nikoli Rusko a přepracované Minské dohody.
- V Lotyšsku je dislokováno 2500 kanadských vojáků a Kanada vede mnohonárodní brigádu.
- Estonský premiér Kristen Michal označil nové ruské návrhy změn evropské bezpečnosti za psychologické hry.
- Podle NYT předala ruská delegace při jednáních v Abú Zabí 10.–11. listopadu dokument s požadavkem vrátit přítomnost NATO na úroveň roku 1997.
- Požadavek by znamenal stažení sil NATO z 17 evropských zemí, včetně Estonska, Lotyšska, Litvy, Polska, Maďarska, Rumunska, Švédska a Finska.
- Vysoká představitelka EU pro zahraniční věci Kaja Kallas označila za prioritu příměří, následované mírovou dohodou a teprve poté jednáním o širší bezpečnosti.
Proč je to důležité
Русские предложения могут изменить размещение сил НАТО в нескольких странах Европы и тем самым затронуть будущую систему коллективной обороны. Канадская военная присутствие в Латвии и руководство многонациональной бригадой показывают, что Канада остаётся вовлечённой в европейскую безопасность. Спор напрямую связан с возможной рамкой урегулирования войны в Украине и будущим европейским порядком безопасности.
Co se stalo
Канадский премьер-министр Марк Карни заявил, что безопасностную архитектуру вольной Европы будут определять Европа и НАТО, а не Россия с переработанными Минскими соглашениями. Отвечая на требование России о выводе войск НАТО из стран Балтии и Польши, он сказал, что Россия не получит «санитарный кордон». Карни также заявил, что Канада никогда не оставит других членов НАТО и будет их поддерживать. Канадское присутствие в Латвии насчитывает 2500 военнослужащих, а Канада возглавляет многонациональную бригаду.
По сообщениям NYT, на переговорах в Абу-Даби 10–11 ноября российская делегация передала документ с требованием вернуть военное присутствие НАТО к уровню 1997 года. Это означало бы вывод сил Альянса из 17 европейских стран. Эстонский премьер-министр Кристиен Михал назвал новые попытки России пересмотреть европейскую систему безопасности психологическими играми.
Верховная представитель ЕС по иностранным делам Кая Каллас заявила, что переговоры об окончании войны в Украине должны быть прежде всего нацелены на прекращение огня. После этого, по её словам, должен быть подписан мирный договор, и лишь затем можно обсуждать более широкую архитектуру европейской безопасности.
Jak to popisují ukrajinské zdroje
Українське висвітлення наголошує на безпекових наслідках для України та пов’язує запропоновані Росією зміни європейської системи безпеки з переговорами про припинення війни. У центрі уваги — російські вимоги вивести войська НАТО та відповідь європейських і канадських посадовців. Послідовність Каллас — спершу припинення вогню, потім мирна угода, а вже потім переговори про ширшу архітектуру безпеки — створює дипломатичну альтернативу прямому поєднанню змін безпеки з врегулюванням війни.
Jak to popisují zahraniční zdroje
Канадські та естонські посадовці підкреслюють солідарність НАТО, відхилення російських вимог і безперервність чинного європейського безпекового порядку. Міжнародне висвітлення доповнює це контекстом канадського військового контингенту в Латвії, історією терміна «cordon sanitaire» та повідомленнями про російську пропозицію відновити модель безпеки часів холодної війни.
Souvislosti
Чинна система безпеки Європи спирається на Гельсінський заключний акт і Будапештський меморандум, які підписала й Росія. За словами Каллас, Москва не виконує положень цих документів, тому зараз головне — змусити Росію дотримуватися взятих на себе зобов’язань і забезпечити гарантії, що вона більше не нападатиме на інші країни. Термін «cordon sanitaire» запропонував 1919 року французький прем’єр Жорж Клемансо стосовно колишньої Російської імперії. Росіяни, за повідомленнями, вважають, що найкращою моделлю нової архітектури безпеки Європи мала б стати система часів холодної війни й очолюваного СРСР Варшавського блоку.