Zveřejněno · Aktualizováno

Stubb vyzývá evropské lídře k přímým jednáním s Putinem

Finský prezident Alexander Stubb vyzývá evropské lídře, aby s Vladimirem Putinem jednali přímo a společně, místo aby Evropa dlouhodobě přenechávala odpovědnost za vztahy s Ruskem Spojeným státům. Evropští lídři se v Berlíně majі domовити щодо спoločné pozice, zatímco na přímých jednáních s Ruskem a Ukrajinou Evropu mají zastupovat zástupci pěti zemí, EU a NATO.

Hlavní body

  • Alexander Stubb vyzývá evropské lídře k přímým jednáním s Vladimirem Putinem za dodržování společné pozice a tezí.
  • Podle Stubba je dlouhodobé přenechávání Evropou odpovědnosti za vztahy s Ruskem jiným stranám, zejména USA, nezodpovědné.
  • Evropu při jednáních mezi Ruskem a Ukrajinou budou zastupovat úředníci z Francie, Německa, Itálie, Polska a Spojeného království, a také instituce EU a NATO.
  • Stubb a norský premiér Jonas Gahr Støre telefonovali s Putinem 27. října a poté informovali ukrajinského prezidenta Volodymyra Zelenského.
  • Podle Zelenského узavřeli Stubb a Støre s Kyjevem témata jednání a Půtinovi předali ukrajinskou pozici.
  • Stubb navrhuje zaměřit rozhovory na bezpečnost Ukrajiny, územní otázky, příměří, poválečnou ekonomickou obnovu a budoucí bezpečnostní systém.
  • Stubb označil rozhodnutí Evropy jako вибір mezi opakováním Jaltinské dohody z roku 1945 a vývojem podle Helsinské závěrečné akty z roku 1975.

Proč je to důležité

Návrh se dotýká způsobu, jakým se Evropa chce zapojit do jednání o válce na Ukrajině v době, kdy příměří zprostředkovávají Spojené státy. Domluva evropských lídrů na společném zastoupení při jednáních s Ruskem й Ukrajinou свідчить про координацию Франции, Германии, Италии, Польщи, Великой Британии, ЕС и НАТО. Предложенный Стуббом порядок действий охватывает вопросы безопасности Украины, территории, прекращения огня и мирного урегулирования, которые непосредственно влияют на переговорные позиции Киева.

Co se stalo

Финский президент Александр Стубб призвал европейских лидеров самостоятельно вести прямые переговоры с Владимиром Путиным, придерживаясь единой позиции и общих тезисов. Передачу европейского взаимодействия с Россией другим странам, особенно администрации США, он назвал безответственной. При этом он признал заслуги американских переговорщиков в возобновлении переговоров между Москвой и Киевом и поддержке участия Европы в будущих переговорах. Лидеры ЕС согласовали, что Европу на переговорах между Россией и Украиной будут представлять чиновники из Франции, Германии, Италии, Польши и Великобритании, а также институты ЕС и НАТО. Ранее Стубб и премьер-министр Норвегии Йонас Гар Стьоре провели с Путиным телефонный разговор 27 октября. После него они сообщили Володимиру Зеленскому о ходе беседы. По словам Зеленского, перед звонком Стубб и Стьоре согласовали темы разговора с Киевом и передали Путину позицию Украины. Стубб заявил, что Россия не выиграла войну и не выиграет ее, что окончательное мирное соглашение будут заключать лидеры, а без согласия Путина договоренностей не будет. По его словам, Путин готов к диалогу с Европой, хотя она начала организовывать такой формат с запозданием. В предложенной им повестке — гарантии безопасности для Украины, территориальный вопрос, послевоенное экономическое процветание, укрепление доверия, прекращение огня и будущая система безопасности.

Jak to popisují ukrajinské zdroje

Українські медіа акцентують увагу на участі України в прямих європейських контактах із Путіним. За словами Зеленського, Стубб і Стьоре узгодили з Києвом теми розмови та передали Путінові позицію України, а після розмови поінформували президента про її перебіг. Окремо висвітлюються запропоновані європейською програмою гарантії безпеки для України, територіальне питання, припинення вогню та повоєнне відновлення економіки.

Jak to popisují zahraniční zdroje

Міжнародне трактування зосереджується на заклику Александра Стубба не передавати довгострокову відповідальність за взаємодію з Росією США, а вести прямі переговори з Путіним на основі єдиної європейської позиції. Водночас Стубб визнає заслуги американських переговорників у відновленні московсько-київського переговорного процесу. Історичне порівняння Ялтинської угоди 1945 року та Гельсінського заключного акта 1975 року протиставляє поділ Європи принципам суверенітету, територіальної цілісності та прав людини.

Souvislosti

Європейські лідери мали зустрітися у Берліні, щоб обговорити зміст спільної європейської позиції. Попередні переговори за участю радників із національної безпеки країн E5, ЄС і НАТО та представників Росії, України і США стосувалися лише технічних питань. Розмова Стубба і Стьоре з Путіним 27 жовтня стала першим прямим контактом Путіна з провідними європейськими лідерами, які підтримують Київ, після його телефонної розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном у липні попереднього року. Ялтинська угода 1945 року фактично віддала Центральну та Східну Європу до радянської сфери впливу, тоді як Гельсінський заключний акт 1975 року сприяв послабленню напруженості між Сходом і Заходом та утвердженню принципів суверенітету держав, територіальної цілісності та прав людини.