Finský prezident a norský premiér telefonovali s Putinem o válce na Ukrajině
Alexander Stubb a Jonas Gahr Støre oslovili 27. října Vladimira Putina v rámci telefonátu iniciovaného skandinávskými lídry, kteří jednali za své země, nikoli za Evropskou unii. Po rozhovoru informovali Ukrajinského prezidenta Volodymyra Zelenského, že podle jejich hodnocení je Rusko vážně připraveno na jednání převorových skupin v Abú Zabí. Rusія при этом сохранила прежние максималистские требования, а окончательная дата встречи зависит от позиции США.
Hlavní body
- Telefonát Alexandra Stubba a Jonasa Gahra Støre s Vladimirem Putinem состоялся 27 октября из Гельсінкі и продлился 90 минут вместо запланованих 20
- Фінляндія та Норвегія ініціювали розмову самостійно, попередивши Україну та США, і діяли як лідери своїх країн, а не від імені ЄС
- Перед розмовою Стубб і Стьоре обговорили зі Зеленським порядок денний майбутньої тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі
- Після розмови Стубб і Стьоре повідомили Зеленського, що Росія, за їхньою оцінкою, серйозно налаштована на зустріч у Абу-Дабі
- Україна запропонувала на обговорити деескалаційні кроки в енергетиці та на морі, обмін полоненими й формат тристоронньої зустрічі на рівні лідерів
- Проведення тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі залежить від американської сторони, яка перенела брюссельську зустріч через увагу до Близького Сходу
- Путін повторив вимогу визнати «реалії на землі» і назвав усунення «першопричин» війни передумовою мирних переговорів
Proč je to důležité
Přímý kontakt Putina s evropskými lídry podporujícími Ukrajinu vytvořil další diplomatický kanál pro jednání o ukončení války. Zároveň však jeho pozice během hovoru — požadavek uznat „reality na zemi“ a odstranění „prvotních příčin“ války — ukázala, že Moskva v klíčových bodech neustupuje. Hodnocení Stubba a Støre může ovlivnit šance na plánované trojstranné setkání převorových skupin v Abú Zabí, хоча jeho konání závisí na USA. Ukrajinský návrh pořádku dne je přitom zaměřen na praktickou deeskalaci, výměnu zajatců a bezpečnostní záruky.
Co se stalo
Prezident Finska Alexandr Stubb a norský premiér Jonas Gahr Støre uskutečnili 27. října z Helsinky telefonát s Vladimirem Putinem. Hovor byl jejich vlastní iniciativou, pokračoval v jednáních z Osla 20. října a trval 90 minut místo plánovaných 20. Před telefonátem se oba lídři setkali s Volodymyrem Zelenskyým a dohodli agendu budoucího trojstranného setkání v Abú Zabí. Podle jejich následného sdělení Zelenskyému působilo setkání Ruska jako vážně zamýšlené.
Ukrajinská strana navrhla, aby na jednání technických skupin byly v centru pozornosti první kroky k deeskalaci v energetice a na moři, výměna zajatců a jejich návrat, bezpečnostní záruky a možný formát setkání na úrovni lídrů. Konání samotného setkání v Abú Zabí zůstává závislé na USA, které žádaly o přesun brusselské přípravné schůzky kvůli situaci na Blízkém východě.
Putin при этом повторил прежние требования: мирная угода должна признавать «реалії на землі», а усунення «першопричин» войны названо предусловием для любых мирных переговоров. По данным Financial Times, большую часть разговора он посвятил исторической теме, а перспективу немедленного прекращения огня практически не обсуждали.
Jak to popisují ukrajinské zdroje
Українські матеріали переважно зосереджуються на тому, що Стубб і Стьоре узгодили зміст розмови з Путіним із Зеленським і передали українській стороні свої висновки щодо настроїв у Москві. Український порядок денний для Абу-Дабі зосереджується на деескалації в енергетиці та морі, обміні полоненими, гарантіях безпеки та загальному завершенні війни. Окремо наголошується, що питання територій є для Києва «червоною лінією» і має розглядатися лише лідерами держав, які воюють. Окрема увага приділяється залежності від позиції США та поточному складу української переговорної групи, який Зеленський називає робочим і відкритим до альтернативних кандидатур.
Jak to popisují zahraniční zdroje
Міжнародний контекст оцінює розмову як перший прямий контакт Путіна з обраними європейськими лідерами після розмови з Еммануелем Макроном у липні 2025 року. Наголошується на максималістському характері вимог Путіна, його непоступливості щодо Донбасу та недостатній готовності до мирних переговорів: Європейська комісія не бачить особливої готовності Путіна брати участь у мирних переговорах. Реакція ЄС неоднозначна: Комісія закликала зберігати єдину позицію та передавати Путіну узгоджене спільне повідомлення, а данська прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен критично засувала саму ініціативу Стубба і Стьоре. Окремо обговорювалися безпека Північної Європи і Балтійського моря, санкції та майбутня роль Європи за столом переговорів.
V čem se zpravodajství liší
Джерела розходяться у двох питаннях. По-перше, Стубб і Стьоре оцінили, що Росія серйозно налаштована на зустріч в Абу-Дабі, тоді як Європейська комісія заявила, що не бачить особливої готовності Путіна до мирних переговорів. По-друге, матеріали описують різний обсяг попередження: одні вказують, що фінляндські та норвезькі лідери попередили Україну та США, інші — що Європейська комісія знала про розмову, але європейських партнерів не попередили, що викликало обурення. Також Зеленський заявив, що не узгоджував дзвінок з іншими країнами ЄС.
Souvislosti
Тристоронні зустрічі України, США та Росії перебували на паузі з лютого попереднього року, а відновлення планували на початок листопада. Ще до розмови з Путіним Стубб і Стьоре планували поінформувати радників з питань національної безпеки інших європейських країн і партнерів про її результати. Паралельно США запропонували створити демілітаризовані зони на Донбасі та Кінбурській косі, і Україна заявляла про готовність обговорювати такі компроміси на відповідному рівні. Під час попередніх раундів переговорів сторони обговорювали 28-пунктний план завершення війни, але консенсусу щодо питань територій досягти не вдалося.