Rusko souhlasilo s obnovením třístranných jednání s Ukrajinou a USA
Rusko souhlasilo s obnovením technických třístranných jednání s Ukrajinou a USA v listopadu, podle dostupných zpráv v Abú Dhabí. Diplomatické zdroje přitom varují, že Moskva může jednání využít k získání ústupků od NATO, například omezení jeho vojenské přítomnosti v Evropě. První schůzka podle očekávání významných dohod nepřinese.
Hlavní body
- Rusko souhlasilo s technickými třístrannými jednáními Ruska, Ukrajiny a USA v listopadu.
- Rusko navrhlo jednání na 10. listopadu, v jiném vyjádření uvedlo připravenost obnovit je po 4. listopadu.
- Kyjev a Washington žádaly o termín týden dříve, але Moskva цьo do večera 25. října nepotvrdila.
- Za místo jednání se uvádí Abú Dhabí, některé zdroje v americké vládě zmiňují také Švýcarsko.
- Podle diplomatických zdrojů chce Moskva zapojit evropské země do jednání, aby získala ústupky ohledně rozšíření a přítomnosti NATO.
- Potenciální návrat přítomnosti NATO na úroveň roku 1997 by mohl znamenat stažení vojsk z Polska, Estonska, Lotyšska, Litvy a Finska.
- Ukrajina považuje návrat Ruska k jednáním za minimum úspěchu posledních kontaktů amerických představitelů s Vladimirem Putinem.
Proč je to důležité
Obnovení třístrannого formátu відновлює канал для обговорення війни після тривалої паузи. Одночасно Москва може спробувати обміняти свою участь у переговорах на поступки НАТО щодо його розширення та військової присутності в Європі. Потенційне скорочення присутності Альянсу до рівня 1997 року зачіпає Польщу, Естонію, Латвію, Литву та Фінляндію, які мають спільний кордон із Росією. Перша зустріч, за оцінками сторін, навряд чи призведе до предметних домовленостей, а питання територій може виявитися спірним.
Co se stalo
Росія погодилася провести технічні тристоронні переговори за участю Росії, України та США в листопаді після тривалої паузи в переговорах за посередництва Вашингтона. Юрій Ушаков повідомляв про готовність Москви відновити переговори у десятих числах листопада, а в іншому повідомленні — після 4 листопада. Київ і Вашингтон намагалися переконати Росію провести першу сесію на тиждень раніше запропонованої дати, але станом на вечір 25 жовтня Москва перенесення не підтвердила. Місцем зустрічі називали Абу-Дабі, хоча джерела в уряді США називали також можливим місцем Швейцарію.
Ушаков заявив, що європейські країни повинні долучитися до переговорів, оскільки Європа відіграватиме важливу, а в одному випадку й вирішальну роль у можливій мирній угоді. За повідомленням дипломатичних джерел, справжньою причиною такого залучення є бажання Москви використати переговори для отримання поступок щодо розширення та присутності НАТО. Потенційне скорочення присутності Альянсу до рівня 1997 року могло б передбачати виведення військ із Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії.
Очікуваним результатом першої зустрічі Зеленський назвав підготовку зустрічі лідерів для обговорення завершення війни. Україна прагне перенести розмову з вузьких територіальних претензій Москви до теми майбутньої системи безпеки України та Європи після Донбасу. У Києві не очікують прориву на першій зустрічі й вважають, що предметні домовленості можуть потребувати кількох раундів.
Jak to popisují ukrajinské zdroje
Українські медіа наголошують, що повернення Росії до переговорного процесу є мінімально необхідним успіхом останніх зустрічей американських представників із Путіним. Українська сторона хоче відійти від вузьких і нерозв’язних територіальних претензій та зосередитися на ширшій системі безпеки України й Європи після Донбасу. Наголошується й на готовності України якнайшвидше припинити війну, заморозивши бойові дії на нинішній лінії фронту, та на тому, що питання територій можна обговорювати лише на рівні лідерів.
Jak to popisují zahraniční zdroje
Міжнародне висвітлення зосереджується на відновленні переговорів, посередництві США та повідомленому намірі Москви використати процес для отримання поступок НАТО. Значна увага приділяється можливому скороченню присутності НАТО до рівня 1997 року. Позицію Москви пояснюють повторними заявами Володимира Путіна про розширення НАТО як «корінну причину» війни. Європейські посадовці не мають наміру поступатися вимогами Москви, а НАТО вже у січні 2022 року відхилило вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку. Тло становища доповнюють посилення російських гібридних атак і провокацій проти європейських країн, які підтримують Україну.
V čem se zpravodajství liší
Джерела не збігаються щодо місця проведення: більшість називає Абу-Дабі, а частина джерел в уряді США також називає Швейцарію. Також є розбіжність у даті: Росія пропонувала перші десять днів листопада, тоді як інше повідомлення вказувало на готовність відновити переговори після 4 листопада. Кремль допускає обговорення територіальних компромісів, тоді як Україна називає питання територій «червоною лінією», яку можна вирішувати лише на рівні лідерів.
Souvislosti
Росія раніше заявляла, що до кінця зими не бачить можливості для жодних переговорів, але згодом погодилася на відновлення трьохстороннього формату. Попередній раунд у першій половині 2026 року переважно зосереджувався на створенні демілітаризованої зони на Донбасі, яку сторони називали «Доннілендом». Попередні переговори не призвели до перемир’я через вимоги Путіна віддати частину Донбасу, яку російські війська не захопили. У січні 2022 року НАТО погодився обговорювати занепокоєння Москви, але відкинув вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку. Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році.