Zveřejněno

Slovenský diplomat přiřadil první sovětský pluk při invazi roku 1968 Ukrajincům

Slovenský ministr zahraničí Juraj Blanar uvedl, že první pluk Sovětské armády, který v roce 1968 vstoupil do Československa, byl ukrajinský, a odkázal na ukrajinský původ Leonida Brežněva. Slovenský politik Michal Šimečka toto tvrzení odmítl a připomenul, že o invazi rozhodlo moskevské politburo.

Hlavní body

  • Juraj Blanar tvrdil, že prvním sovětským plukem, který v roce 1968 vstoupil do Československa, byl ukrajinský pluk.
  • Blanar uvedl, že za sovětskou invazí do Československa „stojí Ukrajinci“.
  • Své tvrzení spojil s ukrajinským původem Leonida Brežněva.
  • Ministr zahraničí přenesl svůj výrok v talk show V politike na slovenské televizi TA3.
  • Michal Šimečka Blanarovu interpretaci odmítl a poukázal na Polítburo, které o invazi rozhodlo v Moskvě.
  • Vláda Roberta Fica 17. listopadu jednala o obnovení spolupráce Slovenska s Ruskem.
  • Slovensko a Rusko se dohodly na obnově mezivládní komise a pracovních skupin.

Proč je to důležité

Výrok připisuje část sovětského vedení a vojenské přítomnosti při invazi roku 1968 Ukrajincům, čímž vyvolává otázku odpovědnosti za jednu z klíčových událostí studené války. Spor демонструє розбіжність усередині Словаччини щодо того, як описувати цю історичну подію. Він також виник у час, коли словацький уряд обговорював участь військ в Україні, можливу позику та відновлення відносин із Росією.

Co se stalo

Juraj Blanar у телешоу V politike на телеканалі TA3 заявив, що перший полк СРСР, який прибув до Чехословаччини в 1968 році, був українським. Він також стверджував, що за вторгненням «стояли українці», і посилався на українське походження тодішнього очолювача СРСР Леоніда Брежнєва. Міхал Шимечка відкинув цю оцінку, нагадавши, що рішення про вторгнення ухвалювало Політбюро, розташоване в Москві.

Jak to popisují ukrajinské zdroje

Українські медіа зосереджуються на історичній заяві Бланара та його спробі пов’язати вторгнення 1968 року з українським походженням. Водночас вони розглядають її у ширшому контексті словацької політики щодо України, Росії, можливої позики та участі військ.

V čem se zpravodajství liší

Бланар пов’язав відповідальність за вторгнення з українським походженням Брежнєва та першого прибулого полку, тоді як Шимечка заперечив таке трактування і вказав на московське Політбюро, яке ухвалювало рішення.

Souvislosti

Словацька позиція щодо України формується на тлі внутрішньої розбіжності. Уряд Роберта Фіцо заявив, що не надішле до України жодного солдата, а Шимечка допускав можливу участь словацьких військових за умов, які погодить Україна, за захисту словацьких інтересів і за участі всіх держав ЄС. Водночас Фіцо відвідав Львів, де 5 листопада провів робочу зустріч із Сергієм Корецьким, і 10 листопада у Братиславі заявив, що приватна розмова з ним його шокувала. Після цього він відкинув можливість нової позики на 70 млрд євро. Уряд Фіцо також відправив Бланара до Москви для переговорів про відновлення економічного та інших зв’язків із Росією; зустріч відбулася 26 жовтня, а наступне засідання комісії заплановане у Словаччині на 2027 рік.