V Abú Dhabí začaly třístranné rozhovory Ukrajiny, USA a Ruska
V Abú Dhabí se 10. listopadu uskutečnil první den třístranných rozhovorů Ukrajiny, Spojených států a Ruska. Jednání se věnovala humanitárním krokům, výměně zajatců, bezpečnostním zárukám, deeskalaci a poválečné evropské bezpečnosti. Podle zpráv o jednání se Ukrajina a Rusko dohodly na rozsáhlé výměně zajatců; pokračování bylo naplánováno na 11. listopadu.
Hlavní body
- První den třístranných rozhovorů Ukrajiny, USA a Ruska se konal 10. listopadu v Abú Dhabí.
- USA organizovaly jednání a Spojené arabské emiráty poskytly místo konání.
- Ukrajinskou delegaci vedl šéf Služby vnější zpravodajství Rustem Umjerov.
- USA zastupovali Steve Witkoff a Jared Kushner, Rusko Vladimir Mediniskij.
- Стороны обговорили гуманитарні заходи, деескалацію, гарантії безпеки України та майбутню архітектуру європейської безпеки.
- Україна та Росія повідомили про домовленість щодо масштабного обміну полоненими.
- Другий раунд переговорів було заплановано на 11 листопада.
Proč je to důležité
Jde o první setkání v tomto třístranném formátu od února 2026, tedy o obnovení vysoké diplomacie po dlouhé přestávce. Rozhovory přinesly bezprostřední lidský výsledek у вигляді масштабного обміну полоненими та наблизили обговорення безпекових гарантій. Водночас вони показали розбіжність у порядку денному: Україна та Європа наполягали на деескалації та припиненні війни перед обговоренням нової безпекової архітектури, тоді як Москва вимагала спочатку визначити її параметри.
Co se stalo
Переговори розпочалися з окремих координаційних зустрічей української делегації з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО, Єврокомісії та США. Потім відбувся тристоронній раунд за участю делегацій України, США та Росії. Україну представляли Рустем Умєров, Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Вадим Скібіцький і Давид Арахамія; США — Джаред Кушнер і Стів Віткофф, Росію — Володимир Мєдінський. Сторони обговорили можливі параметри гуманітарних заходів, звільнення полонених, деескалаційні кроки, зміст гарантій безпеки для України, вимоги Росії до власних гарантій і післявоєнне майбутнє. Найочевиднішим результатом першого дня стало повідомлення про домовленість провести масштабний обмін полоненими. Конкретних підписаних документів про припинення війни або гарантії безпеки зафіксовано не було; переговори мали продовжитися 11 листопада.
Jak to popisují ukrajinské zdroje
Ukrajinská média a офіційні представники наголошували на пріоритетах України: припиненні бойових дій, надійних післявоєнних гарантіях безпеки, економічному відновленні, гуманітарних заходах і звільненні полонених. Наголошувалося, що будь-які домовленості мають поважати суверенітет, територіальну цілісність і право України самостійно ухвалювати рішення. Українська сторона також заявляла, що не піде на поступки щодо Донбасу в обмін на неточно визначені гарантії, а переговори про нову європейську безпекову архітектуру мають відбуватися лише після припинення війни.
Jak to popisují zahraniční zdroje
Міжнародне висвітлення наголошувало на посередницькій ролі США, присутності європейських і натовських посадовців та перспективі переходу до ширшого багатостороннього формату. Як найясніший негайний результат виділяли домовленість про обмін полоненими, а ключовими питаннями називали гарантії безпеки, деескалацію та архітектуру європейської безпеки. Водночас повідомлялося про суперечливі американські пропозиції щодо санкцій, гарантій безпеки, територіальних рішень і доступу Росії до європейських енергетичних ринків, а також про європейський та український спротив кільком із них.
V čem se zpravodajství liší
Головна розбіжність стосувалася порядку денного: Україна та Європа вимагали негайно припинити бойові дії перед обговоренням нової європейської безпекової архітектури, а Росія відкидала негайне перемир’я без чітко визначених параметрів цієї архітектури. Також Росія заперечувала пряму участь європейських представників у основних переговорах, тоді як США та Україна прагнули долучити європейські країни до наступного раунду. Американські пропозиції про зміну адміністративних меж Донеччини та Луганщини, які дозволили б Росії формально заявити про повний контроль, а також про відновлення доступу Росії до європейських енергетичних ринків, зустріли заперечення України. Українські учасники також сумнівалися, що Дональд Трамп виконуватиме можливі американські гарантії безпеки, тоді як американські переговорники вважали, що Росія може погодитися на гарантії за аналогією до статей 4 або 5 НАТО.
Souvislosti
Перед основними переговорами українська делегація провела окремі консультації з Великою Британією, Францією, Німеччиною, Італією, НАТО та Єврокомісією. Через заперечення Росії європейські делегації не брали участі в основному залі, хоча залишалися в Абу-Дабі та брали участь у координаційних зустрічах. Адміністрація США, за повідомленнями медіа, досліджувала пом'якшення санкцій, можливі безпекові гарантії, зміну адміністративних меж в Донецькій і Луганській областях та відновлення доступу Росії до європейських енергетичних ринків. Жодну з цих пропозицій не було ухвалено як остаточну домовленість. Також 5 листопада Дональд Трамп анонсував «велику угоду», яка стосувалася б не лише України, а й, імовірно, всієї Європи.