Ruský úder na humanitární výdej v Komyšuvace zabil nejméně 57 lidí

Proč je to důležité

Úder na oznámený bod výdeje humanitární pomoci způsobil nejméně 57 úmrtí a ukázal небезпеку для гражданской relief workers, zachránců a policistů, kteří pomáhají přímo na místě. Útoky na nemocnice, energetickou infrastrukturu a další chráněné civilní objekty mají výrazné právní důsledky podle Ženevských konvencí, Dodatkového protokolu I a Římského statutu Mezinárodního trestního soudu. Velké údery zasáhly nemocnice, energetické objekty a obytnou infrastrukturu v několika ukrajinských regionech.

Co se stalo

Dne 2. listopadu 2026 zaútočila ruská armáda na obec Komyšuvaha v Zaporizžské oblasti. Devět leteckých bomb zasáhlo bod výdeje humanitární pomoci ve bývalé gymnáziu „Dzherelo“ a následně úkryt, v němž se nacházeli lidé. Do 12. listopadu bylo z pod suti витягнуто nejméně 57 těl; identity 48 osob byly určeny a hledání pokračovalo. Mezi oběťmi byli dva zachránci DŮS a čtyři policisté. Dne 8. listopadu během pokračujícího odstraňování sutin ruské drony třikrát zaútočily na zachránce, zranily dva z nich a poškodily požární vůz.

Mezi 2 і 10 листопада Міноборони України зафіксувало шість атак щонайменше по одному об’єкту в дев’яти областях, які вона оцінила як порушення Женевських конвенцій. Серед них — удар по харківській лікарні 3 листопада, коли авіабомба влучила в перехід між корпусами. На той час у кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник; за даними Офісу генпрокурора, постраждали 73 людини, а 226 пацієнтів евакуювали. У ніч на 3 листопада Росія випустила по Україні 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет, передусім targeting генерацію та підстанції.

У ніч на 7 листопада Київ і Київщина зазнали ударів 36 ракет і 172 дронів. Пошкоджено житловий будинок, будівлю дитсадка та підстанції, що з’єднують Рівненську та Хмельницьку АЕС із Києвом; у Києві постраждали щонайменше п’ятеро осіб, серед них 14-річна дитина, а на Київщині загинув чоловік.

Jak to popisují ukrajinské zdroje

Українські органи та міжнародні гуманітарні структури наголошують, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі були оголошені заздалегідь. Українське Міноборони описує удари по гуманітарній допомозі, рятувальниках, лікарні, енергетиці, житловому будинку та магазину як порушення Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Окремо наголошується на загибелі рятувальників і поліцейських, пошкодженні рятувальної техніки та масштабі ударів по лікарнях й енергетичній інфраструктурі.

Jak to popisují zahraniční zdroje

Mise OSN з прав людини в Україні оцінила удар у Комишувахі як порушення основних принципів міжнародного гуманітарного права, наголосивши, що час і місце роздачі допомоги були оголошені заздалегідь. Комісія ООН 26 жовтня 2026 року заявила, що удари по енергетичній інфраструктурі є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Souvislosti

Під час атаки в Комишувахі гуманітарну допомогу роздавали в колишній гімназії «Джерело». Спочатку на будівлю школы впала ФАБ-500, після чого на укриття — ФАБ-3000. Спошуки загиблих тривали після атак безпілотників на рятувальників. Наступного масштабного обстрілу в ніч на 3 листопада Росія випустила 289 ударних дронів, 17 балістичних ракет і 59 крилатих ракет, а 7 листопада по Києву й Київщині застосувала 36 ракет і 172 ударні дрони.

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року, а Додаткові протоколи 1977 року уточнили правила захисту цивільного населення, об’єктів та організацій цивільної оборони. СРСР підписав конвенції 12 грудня 1949 року й ратифікував їх 10 травня 1954 року, а Додатковий протокол I підписав 12 грудня 1977 року й ратифікував 29 вересня 1989 року. Росія вважає себя продовжувачкою СРСР і залишається стороною Женевських конвенцій та Додаткового протоколу I.