Rusko výrazně rozšířilo verbování cizinců do své armády
Ukrajinské úřady identifikovaly téměř 49 tisíc cizinců z 59 zemí, kteří podepsali smlouvy s ruskými ozbrojenými silami. Podle zástupce Koordinačního štábu Andrije Jusova získává Rusko každý měsíc přibližně 1 800 cizinců, přičemž část současných náborů zahrnuje podle svědectví nátlak, podvod a neuhrazené výplaty.
Hlavní body
- Ukrajinská strana identifikovala téměř 49 tisíc cizinců z 59 zemí, kteří podepsali kontrakty s ruskými ozbrojenými silami.
- Za prvních devět měsíců roku 2026 bylo uzavřeno 16 168 smluv s cizinci.
- Rusko podle odhadů průmyslové rozvědky plánuje v roce 2026 verbovat 18 500 cizinců.
- Rusko každý měsíc získává přibližně 1 800 cizinců pro svou armádu.
- Nejčastější původ cizinců pochází z Uzbekystánu, Tádžikystánu, Bíloruska a Kazachstánu.
- Koordinační štáb zaznamenal přes 3 000 případů, kdy Rusko nepropustilo cizince s již skončenou smlouvou.
- Podle svědectví novobrančů jim někdy zabavovali pasy a telefony, omezovali pohyb či vyhrožovali při pokusu odmítnout službu.
Proč je to důležité
Zaměstnávání cizinců rozšiřuje dostupný lidský potenciál ruské armády a snižuje potřebu dalších vln domácí mobilizace. Масштаб і географічне охоплення вербування свідчать про те, що війна дедалі більше залежить від особового складу з-за кордону. Повідомлення про обман, вилучення документів, обмеження пересування, погрози та невиплачені винагороди вказують на примусові й зловживні практики. Полонені іноземці з численних країн підтверджують участь вербованих у бойових діях, а понад 3 000 випадків незвільнення після завершення контрактів викликають занепокоєння щодо тривалої служби та примусу.
Co se stalo
Координаційний штаб повідомив, що має персональні дані про майже 49 тисяч іноземців із 59 країн, які уклали контракти з російськими збройними силами та служили або служать у російському війську. Кількість зафіксованих контрактів різко зростала: 94 у 2022 році, 4 067 у 2023-му, 8 877 у 2024-му та 16 085 у 2025-му. За перші дев'ять місяців 2026 року показник уже досяг 16 168 контрактів. Дані розвідки вказують на план завербувати цьогоріч 18 500 іноземців.
Росія залучає людей через рекрутингові агенції та місцевих брокерів, які допомагають із візами, квитками і документами, зустрічають кандидатів та супроводжують їх до місця оформлення контракту. Іноземцям спочатку пропонують цивільну роботу, навчання, участь у культурних і спортивних заходах або вступ до університетів, а в деяких випадках приховують військовий характер пропозиції до підписання документів. За повідомленнями новобранців, їм іноді забирали паспорти й телефони, обмежували пересування, погрожували, а обіцяні виплати могли затримуватися чи не надходити.
Росія також не відпускає іноземців, чиї контракти вже завершилися. Найчастіше рекрути походять із пострадянських країн, а географія вербування розширюється на Шрі-Ланку, Бангладеш, Непал, Кенію, африканські та латиноамериканські країни. Кількість завербованих громадян Індонезії за рік зросла з 8 до 258. Під час повномасштабної війни в полон Сил оборони України потрапили громадяни 59 країн.
Jak to popisují ukrajinské zdroje
Українське висвітлення зосереджується на обсязі вербування, його географічному розширенні, ймовірному обмані та примусі, а також на долях іноземних полонених. Посадовці Координаційного штабу розглядають іноземний найм як спосіб компенсувати втрати в армії, зменшити демографічні втрати та соціальний тиск на російське населення й уникнути нових хвиль мобілізації. Документальна розповідь зосереджується на контрасті між цивільними обіцянками та справжніми військовими контрактами на прикладі кенійського спортсмена Еванса Кібета.
Souvislosti
Число зафіксованих іноземних військових контрактів зросло з 94 у 2022 році до 4 067 у 2023-му, 8 877 у 2024-му та 16 085 у 2025-му, а за перші дев'ять місяців 2026 року досягло 16 168. Українські посадовці оцінили план Росії на 2026 рік у 18 500 завербованих іноземців і вважали, що він буде скоро перевиконаний. Найчастішими країнами походження рекрутів є Узбекистан, Таджикистан, Білорусь і Казахстан, але вербування також поширюється на Африку, Латинську Америку та частину Азії. Історія кенійського спортсмена Еванса Кібета показує, як цивільна робота, культурні заходи та обіцянки високих заробітків могли привести до підписання військового контракту.